ВІД ПЕРЕСТАНОВКИ ДОДАНКІВ СУМА НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ!

Для когось ворожа навала путінської орди не стала неочікуваним явищем. Тому й не дивно, що деякі попереджені чиновники вчасно виїхали з країни заздалегідь до ворожого пришестя, спакувавши у валізи «чесно» розкрадені державні кошти. А декотрі, зокрема з керівництва Київського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, виявилися спритнішими і під час перших годин бомбардування наших міст боягузливо повтікали світ за очі. Хтось навпаки залишився в Україні з єдиною метою – нажитися на людському горі, займаючись злочинним ґешефтом, перебуваючи подалі від епіцентру воєнних дій.

На другий день війни на робочому місці КНП КОР «КОЦЕМД МК» виявилися лише двоє – гендиректорка та головна фельдшерка. Інші численні працівники  роздутого штату управління КНП КОР «КОЦЕМД МК» повтікали, залишивши напризволяще свою шефиню, з рук якої донедавна отримували чималі зарплати з преміями.

Горе, яке принесла в нашу країну путінська орда, виявила численні вади  керманичів Київського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Подейкували, що пан Куц О.С. настільки перелякався, що накивав п’ятами чи то на Волинь, чи аж за кордон і переховувався в криївці доти, доки фронт воєнних дій цілковито не перемістився на східні рубежі  України. Решта управлінців КНП до цих пір бояться виткнути носи зі своїх сховок, перебуваючи бозна де.

Найхитрішим виявився пан Туровський М.М., котрий через певний час вигулькнув у Білій Церкві на станції ЕМД. Практично його ніхто не бачив, натомість тільки доходили чутки про його «керування» гуманітарним майном. Якось я мав з паном Туровським не зовсім приємну розмову. Мене цікавило питання розподілу гуманітарної допомоги серед працівників станції, котрим часом доводилося працювати по дві доби поспіль через тривалі комендантські години. Але ясної конкретики на поставлені питання я так і не отримав. Пан Микола лише загальними фразами відбивався, показуючи списки деяких працівників, котрі отримали допомогу на дітей. Але ж працівникам станції добре відомі факти пропажі солодощів, гематогену, консервів, медпрепаратів… Тоді я так і не отримав чіткої відповіді на питання про те, яким чином зіпсувалися багато кілограмів ковбасних виробів, котрі пан Туровський не захотів перемістити в холодильник. А він вдав, що вперше про те почув.  Достеменно відомі факти про отримання паном Забіякіним І.Є. по гуманітарці багато талонів на пальне від Туровського М.М. При цьому карети ЕМД протягом тривалого часу дуже мало виїздили на обслуговування викликів. Згодом пальне кудись «випарувалося»!  Окрім цього Забіякін багато разів перевозив пальне каретою ЕМД в каністрах! Така практика існувала й раніше і на певний час Профспілці вдалося припинити ці безчинства. Але ж в декого так свербіли руки, і так же ж хотілося нагрітися на дармовому пальному, що знову вони вдалися до цієї схеми. Адже бензин підходить лише до авто марок «УАЗ» та «ГАЗЕЛЬ», в яких практично безконтрольно «списується» вкрадене.    І взагалі неозброєним оком видно, що з часом організований дует Туровський-Забіякін настільки розгосподарювалися на станції, що їм позаздрила б сама гендиректорка. Окрім пального до цих двох орлів виникає багато питань по запчастинам, по мастильним матеріалам, по кількості списаних поза людським оком карет ЕМД і багато-багато чого іншого.

Ви спитаєте, а що Шарко О.О.?..  Складається враження, що вона й сама боїться пана Туровського. Про те, що Микола Миколайович є «смотрящім» над Оксаною Миколаївною, а пан Куц О.С. - не хто інший як «сірий кардинал» в управлінні КНП КОР «КОЦЕМД МК», то й врешті роль гендиректорки в управлінні практично нівелюється. Вона потрібна лише для того, аби давати догани мені, як безкомпромісному голові Незалежної профспілки, чи для того, щоб ставити підписи під кримінальними оборудками під час закупівлі за завищеними цінами карет швидкої допомоги!

Зараз із сумом згадується те, як керівники КНП на чолі з Шарко і Куцом намагалися знищити в нашій кімнаті прийому їжі електроплиту, котра справно функціонувала десятиліттями до пришестя оцих «данєцькіх рєбят»! Лише великим спротивом нашого колективу нам вдалося зберегти електроплиту. Завдяки цьому під час воєнного стану в нас знову з’явилася можливість готувати на ній гарячі страви.

Сьогодні пан Туровський забажав витурити керівника Білоцерківської станції  ЕМД пана Хмельнова Д.В. Той же не горить бажанням покидати насиджене крісло, але ж…

З історії згадаймо: протягом короткотривалого хижацького керування КНП КОР «КОЦЕМД МК» «данєцькіми» на Білоцерківській СЕМД часто і без нагальних причин змінювали керівників (Масло Є.А, Сурмачевський Д.В., а тепер Хмельнов Д.В) .  А знаєте чому? …  Все робилося для того, аби замести сліди масових розкрадань! Кожний керівник станції після одно-дворічного перебування на посаді вже знав більше, ніж потрібно. Від таких розумників тріада Туровський-Куц-Шарко намагалися вчасно позбутися. Пам’ятаєте вислів йосипа сталіна: «Немає людини – немає справи»! Схема, як бачите, жива й досі! Тому, кого ці пройдисвіти не призначать наступним цапом-вібувайлом, нічогісінько не зміниться. І марно хтось іще сподівається, що після війни у нас щось зміниться на краще. До тих пір, доки не знищать прогнилу верхівку, починаючи з кураторів Київської обласної ради, доти на позитивні зміни марно сподіватися!

За що ж так сильно «провинився» пан Хмельнов?... За те, що хтось відрізав живлення від несанкціонованих (а значить заборонених!) камер спостереження в гаражному приміщенні станції. Ось і знайшли «офірного цапа» в обличчі Хмельнова та й «шиють справу».  Питання: а чому ж не покарали керівницю диспетчерського відділу пані Верес Г.М. за знищення нею законного селекторного зв’язку на станції? Чому ж такі подвійні стандарти? До речі, під час оголошення тривоги на станції швидко згадали про селекторний зв’язок, котрий дійсно став би у нагоді! То коли ж понесе відповідальність пані Верес? Коли ж і їй «запропонують» звільнитися?

Я ніколи не робив секрету щодо моєї співпраці із кількома ЗМІ та в деяких силових структурах.  Тому й не дивно, що я знаю дещо більше, ніж пересічні працівники станції. Вірю і в те, що рано чи пізно, але всім тим керівникам, котрі прийшли на посади лише задля власної наживи, а тим більше в цей воєнний час, таки доведеться нести відповідальність по всій суворості кримінального Закону України!                                                                                                       

З повагою, голова Незалежної профспілки Віктор Євтушенко.

29 квітня 2022 року