Презумпція невинуватості

  КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ!

Останнім часом керівниками філій КНП КОР "КОЦЕМД МК", не без безпосередньої вказівки  гендиректорки Шарко О.М., проводяться незаконні вимоги щодо примусового надання працівниками так званих "пояснювальних записок" за будь-які випадки, що сталися під час роботи аби в подальшому переслідувати неугодних працівників засобами громадського приниження, тривалою невиплатою премій та інших законних доплат. Найбільш цинічним виконавцем серед усіх керівників КНП КОР "КОЦЕМД МК" вважається пан зубковський (наглядач Броварської СЕМД). Надто дивним в цьому питанні виглядає цілковитий нігілізм пересічних працівників, котрі піддаються впливу незаконним діям керівників і самі на себе складають майбутні догани, котрі люб'язно і повсякчасно ліпить пані Шарко, як вареники!  Звісно, що чим більше керівники надаватимуть гендиректорці підстави для таких доган, тим буде більша економія коштів для подальшого преміювання блюдолизів і сексотів!

Тому я вирішив провести своєрідний ЛІКБЕЗ серед аудиторії, аби в подальшому Ви могли себе захистити перед свавіллям "зубковських"!

Презумпція невинуватості (за аналогією із судовими рішеннями).

   Важливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого у  процесі винесення покарання (догани) та обов’язковою складовою справедливого розгляду трудових правопорушень є презумпція невинуватості. Працівник вважається невинуватим у вчиненні порушення трудових інструкцій і не може бути підданим покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку;  ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні проступку; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях;  усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України).

Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Конституція України не містить винятків як щодо принципу презумпції невинуватості, так і щодо права особи не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів. До того ж у частині другій статті 64 Конституції України наголошується на неприпустимості обмеження низки прав і свобод, зокрема тих, що передбачені статтями 62, 63 Конституції України.

Конституційний Суд України наголошує, що конституційні приписи щодо презумпції невинуватості та неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів мають застосовуватися рівною мірою до всіх осіб. Конституція України не допускає звуження чи скасування вказаних гарантій стосовно окремих категорій осіб.

   Нормативно-правове обґрунтування

   Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої роботодавцем.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.                                                                                                                                           Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація, ім’я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 94 ЦК України особа має право на недоторканність її ділової репутації. Під діловою репутацією особи розуміється оцінка її громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі особи, є порушення особистих немайнових прав, що завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загальноправовому і процесуальному значеннях. Як загально правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві.  Презумпція невинуватості — об’єктивне право положення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини.

Лише один орган у державі наділений правом визначення винуватості чи зняття неправомірних рішень роботодавця щодо працівника (а тим паче до члена виборного органу!) — це суд, який є відповідно до Конституції України (стаття 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності. Саме вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість.                  

З повагою, голова Незалежної профспілки Віктор Євтушенко.

2 червня 2022 року.                           

СЛІДАМИ ВІДЛУННЯ

Шановні колеги, не гадав, що моя остання стаття «Презумпція невинуватості» від 2.06.2022 року викличе значний резонанс поміж працівниками ЕМД Київщини, а після опублікування на сторінках Фейсбуку, ще й зацікавить працівників кількох областей нашої держави. Буквально на ранок наступного дня не встигав надавати відповіді на дзвінки, відписувати в  Месенджері, Вайбері й Телеграмі.

Із усього почутого, найприкріше стало те, що працівники практично не знають елементарних статей основного Закону – Конституції України!    Дехто надто далекий від статті про право на працю та про право на захист своїх законних прав державою! Просто дико було чути: «А що, можна не писати доповідні/пояснювальні?»! І це в ХХІ столітті!!!

А ще є дивує те, що наші колеги до цих пір бояться відкрито написати свої запитання в групах, небезпідставно пояснюючи це переслідуванням з боку керівників філій! 

Тому деякі моменти презумпції невинуватості вимушений «розжувати» більш зрозуміло і відповідними прикладами!

Отже, якщо Вас змушують написати доповідну чи пояснювальну з метою подальшого покарання коштами чи винесенням догани, за Вами залишається право не давати показань або пояснень проти себе! Аби зняти із себе відповідальність, керівництво у Вашому обличчі завжди шукатиме офірного цапа відбувайла! Окрім того, горе-керівники саме на ваших показах зароблятимуть собі плюси за начебто проведену роботу з «неслухняними» і премія, яка призначалася б Вам, перетече в кишені Вашого керівника! Це ж ясно, як білий день! 

Що означає: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом?  Скажімо, на станції діють несанкціоновані камери відеоспостереження чи  GPS-трекери на каретах ЕМД. Для слідкування/моніторингу за працівниками під час роботи цими технічними приладами вони є абсолютно протизаконними!  GPS-трекери розміщують на каретах ЕМД з єдиною метою – відслідковування автомашини при угонах тощо. І про це добре знають юридичні служби керівництва!

Щодо обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях! Якщо керівник, плутаючись в здогадках, намагається вивести Вас на шлях самообману та приреченості, використовуючи адміністративний тиск та залякування, то це є не що інше, як на припущеннях керівника Ви погоджуєтеся давати лжесвідчення на самого себе. І це при тому, що керівник точно усвідомлює, що  усі сумніви щодо доведеності Вашої вини  повинні тлумачитися на Вашу користь!

Для більшої ясності наведу кілька прикладів.

Якщо під час першого дня війни з росією в робочий день на робоче місце не з’явилися практично всі працівники центру КНП КОР «КОЦЕМД МК», то як це прикажете розуміти? Хоч хтось написав доповідну чи пояснюючу записку про причини їхньої відсутності на роботі? Ба більше – всі вони повинні бути звільненими згідно з п.4 ст.40 КЗпП за прогули!

За такою аналогією всі працівники служби ЕМД теж могли б не вийти на роботу! Ось тут і проявляються лукавість і цинізм адміністрації та подвійне трактування Конституції України, яка не допускає звуження чи скасування вказаних статей стосовно окремих категорій осіб.!

В той воєнний час столичні працівники продовжували виконувати свої професійні обов’язки, не кинувши напризволяще мешканців країни. Тоді виникають питання, а чому пан Туровський М.М. утік до Білої Церкви, а не виконував свої прямі обов’язки в Києві? Чому він, як військовозобов’язаний не перебував на фронті разом з іншими бійцями, а розподіляв (чи може дерибанив) гуманітарну допомогу далеко від місць бойових дій?                                                                               Чому пан Куц О.С. тікав від робочого місця так, що аж майка заверталася? Чому цей лжепатріот тривалий час переховувався в криївках і лише нещодавно вигулькнув у столиці після вигнання окупантів із Київщини?

Чому інші чиновники меншого штибу теж були відсутніми на роботі у відносно безпечних умовах? І найголовніше – хто з них написав пояснювальну записку чи то пак доповідну?  Чому із цих прогульників не зажадали написання пояснень?  Чому мають місце подвійні стандарти?   Чому статті Конституції України трактуються неоднаково до різних категорій працівників?

Під час гарячих днів війни на Київщині в кулуарах наших колег часто звучала віра в справедливі й обов’язкові зміни в керівництві установи. А що сталося насправді?  Коли поприїжджали втікачі, все вернулося на круги своя. Пани Куц, Туровський та інші прогульники знову всілися в свої крісла, мовби нічого й не трапилося.  Натомість, так включилися в роботу, що пересічним працівникам стало огидно.

А як Вам ось такий приклад?  Нещодавно всі стали свідками, як пані гендиректорку незаслужено нагородили грамотою та відповідною біжутерією «Знак пошани» на рівні уряду. Багатьом стало цікаво – а за що?  За скорочення бригад на лінії?  За відмивання коштів у великих розмірах під час закупівлі карет ЕМД?  За приховування коштів на депозитах?  За незадовільне забезпечення працівників під час епідемії?  За покривання неодноразових випадків перевезень пального каретами ЕМД?  За кілька смертей з вини її недолугого керівництва?  За незаконне переслідування членів виборних органів?  За призначення незаконних премій своїм сексотам та працівникам керівного апарату?  За руйнування приміщень Білоцерківської СЕМД й перетворення будівлі в складські приміщення?  За масові скорочення працівників?  За незаконне прийняття Колективного договору з цинічним включенням адміресурсу?  За порушення ряду законів України щодо перешкоджання діяльності профспілок?...  І цей список можна продовжувати до безкінечності. Але я про інше.

А чому ж фельдшера моєї бригади, котрий потрапив у лапи російського спецназу під час евакуації людей із Бородянки, який виконував свій професійний обов’язок, а не втік слідом за Куцом, якого принизливо роздягали рашисти, шукаючи на тілі національні атрибути, котрий не знав чи взагалі вернеться живим на станцію, нині, замість нагородження, переслідує керівництво КНП? Його змусили написати на себе доповідну з очевидними наслідками – залізти в його кишеню, позбавивши доплат і премій, і тим самим обікрасти його трьох неповнолітніх дітей і пристаркуватих батьків!  Вищої ступені цинізму світ ще не знав! Ні стиду, ні сорому! Ганьба, тай годі!

Ось Вам приклади подвійних стандартів!

Тому думайте перед тим, як іти на лживі обіцянки так званих керівників, котрі насправді ніколи нікого за людей не вважають, окрім себе! І перестаньте нарешті боятися тих, кого Ви наймали на роботу, тих, хто паразитує за Ваш рахунок. Вичавіть із себе раба, адже рабів у рай не пропускають!

З повагою, голова Незалежної профспілки Віктор Євтушенко.

4 червня 2022 року.