Перейти до змісту
Портал БСЕМД
  • Портал профспілки білоцерківської станції екстреної медичної допомоги.

    3 статті у цій категорії

      Презумпція невинуватості

      КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ!
      Останнім часом керівниками філій КНП КОР "КОЦЕМД МК", не без безпосередньої вказівки  гендиректорки Шарко О.М., проводяться незаконні вимоги щодо примусового надання працівниками так званих "пояснювальних записок" за будь-які випадки, що сталися під час роботи аби в подальшому переслідувати неугодних працівників засобами громадського приниження, тривалою невиплатою премій та інших законних доплат. Найбільш цинічним виконавцем серед усіх керівників КНП КОР "КОЦЕМД МК" вважається пан зубковський (наглядач Броварської СЕМД). Надто дивним в цьому питанні виглядає цілковитий нігілізм пересічних працівників, котрі піддаються впливу незаконним діям керівників і самі на себе складають майбутні догани, котрі люб'язно і повсякчасно ліпить пані Шарко, як вареники!  Звісно, що чим більше керівники надаватимуть гендиректорці підстави для таких доган, тим буде більша економія коштів для подальшого преміювання блюдолизів і сексотів!
      Тому я вирішив провести своєрідний ЛІКБЕЗ серед аудиторії, аби в подальшому Ви могли себе захистити перед свавіллям "зубковських"!
      Презумпція невинуватості (за аналогією із судовими рішеннями).
         Важливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого у  процесі винесення покарання (догани) та обов’язковою складовою справедливого розгляду трудових правопорушень є презумпція невинуватості. Працівник вважається невинуватим у вчиненні порушення трудових інструкцій і не може бути підданим покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку;  ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні проступку; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях;  усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України).
      Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
      Конституція України не містить винятків як щодо принципу презумпції невинуватості, так і щодо права особи не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів. До того ж у частині другій статті 64 Конституції України наголошується на неприпустимості обмеження низки прав і свобод, зокрема тих, що передбачені статтями 62, 63 Конституції України.
      Конституційний Суд України наголошує, що конституційні приписи щодо презумпції невинуватості та неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів мають застосовуватися рівною мірою до всіх осіб. Конституція України не допускає звуження чи скасування вказаних гарантій стосовно окремих категорій осіб.
         Нормативно-правове обґрунтування
         Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої роботодавцем.
      Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.                                                                                                                                           Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
      Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація, ім’я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).
      Згідно із частиною першою статті 94 ЦК України особа має право на недоторканність її ділової репутації. Під діловою репутацією особи розуміється оцінка її громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
      Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі особи, є порушення особистих немайнових прав, що завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
      Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загальноправовому і процесуальному значеннях. Як загально правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві.  Презумпція невинуватості — об’єктивне право положення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини.
      Лише один орган у державі наділений правом визначення винуватості чи зняття неправомірних рішень роботодавця щодо працівника (а тим паче до члена виборного органу!) — це суд, який є відповідно до Конституції України (стаття 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності. Саме вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість.                  
      З повагою, голова Незалежної профспілки Віктор Євтушенко.
      2 червня 2022 року.                           
      СЛІДАМИ ВІДЛУННЯ
       
      Шановні колеги, не гадав, що моя остання стаття «Презумпція невинуватості» від 2.06.2022 року викличе значний резонанс поміж працівниками ЕМД Київщини, а після опублікування на сторінках Фейсбуку, ще й зацікавить працівників кількох областей нашої держави. Буквально на ранок наступного дня не встигав надавати відповіді на дзвінки, відписувати в  Месенджері, Вайбері й Телеграмі.
      Із усього почутого, найприкріше стало те, що працівники практично не знають елементарних статей основного Закону – Конституції України!    Дехто надто далекий від статті про право на працю та про право на захист своїх законних прав державою! Просто дико було чути: «А що, можна не писати доповідні/пояснювальні?»! І це в ХХІ столітті!!!
      А ще є дивує те, що наші колеги до цих пір бояться відкрито написати свої запитання в групах, небезпідставно пояснюючи це переслідуванням з боку керівників філій! 
      Тому деякі моменти презумпції невинуватості вимушений «розжувати» більш зрозуміло і відповідними прикладами!
      Отже, якщо Вас змушують написати доповідну чи пояснювальну з метою подальшого покарання коштами чи винесенням догани, за Вами залишається право не давати показань або пояснень проти себе! Аби зняти із себе відповідальність, керівництво у Вашому обличчі завжди шукатиме офірного цапа відбувайла! Окрім того, горе-керівники саме на ваших показах зароблятимуть собі плюси за начебто проведену роботу з «неслухняними» і премія, яка призначалася б Вам, перетече в кишені Вашого керівника! Це ж ясно, як білий день! 
      Що означає: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом?  Скажімо, на станції діють несанкціоновані камери відеоспостереження чи  GPS-трекери на каретах ЕМД. Для слідкування/моніторингу за працівниками під час роботи цими технічними приладами вони є абсолютно протизаконними!  GPS-трекери розміщують на каретах ЕМД з єдиною метою – відслідковування автомашини при угонах тощо. І про це добре знають юридичні служби керівництва!
      Щодо обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях! Якщо керівник, плутаючись в здогадках, намагається вивести Вас на шлях самообману та приреченості, використовуючи адміністративний тиск та залякування, то це є не що інше, як на припущеннях керівника Ви погоджуєтеся давати лжесвідчення на самого себе. І це при тому, що керівник точно усвідомлює, що  усі сумніви щодо доведеності Вашої вини  повинні тлумачитися на Вашу користь!
      Для більшої ясності наведу кілька прикладів.
      Якщо під час першого дня війни з росією в робочий день на робоче місце не з’явилися практично всі працівники центру КНП КОР «КОЦЕМД МК», то як це прикажете розуміти? Хоч хтось написав доповідну чи пояснюючу записку про причини їхньої відсутності на роботі? Ба більше – всі вони повинні бути звільненими згідно з п.4 ст.40 КЗпП за прогули!
      За такою аналогією всі працівники служби ЕМД теж могли б не вийти на роботу! Ось тут і проявляються лукавість і цинізм адміністрації та подвійне трактування Конституції України, яка не допускає звуження чи скасування вказаних статей стосовно окремих категорій осіб.!
      В той воєнний час столичні працівники продовжували виконувати свої професійні обов’язки, не кинувши напризволяще мешканців країни. Тоді виникають питання, а чому пан Туровський М.М. утік до Білої Церкви, а не виконував свої прямі обов’язки в Києві? Чому він, як військовозобов’язаний не перебував на фронті разом з іншими бійцями, а розподіляв (чи може дерибанив) гуманітарну допомогу далеко від місць бойових дій?                                                                               Чому пан Куц О.С. тікав від робочого місця так, що аж майка заверталася? Чому цей лжепатріот тривалий час переховувався в криївках і лише нещодавно вигулькнув у столиці після вигнання окупантів із Київщини?
      Чому інші чиновники меншого штибу теж були відсутніми на роботі у відносно безпечних умовах? І найголовніше – хто з них написав пояснювальну записку чи то пак доповідну?  Чому із цих прогульників не зажадали написання пояснень?  Чому мають місце подвійні стандарти?   Чому статті Конституції України трактуються неоднаково до різних категорій працівників?
      Під час гарячих днів війни на Київщині в кулуарах наших колег часто звучала віра в справедливі й обов’язкові зміни в керівництві установи. А що сталося насправді?  Коли поприїжджали втікачі, все вернулося на круги своя. Пани Куц, Туровський та інші прогульники знову всілися в свої крісла, мовби нічого й не трапилося.  Натомість, так включилися в роботу, що пересічним працівникам стало огидно.
      А як Вам ось такий приклад?  Нещодавно всі стали свідками, як пані гендиректорку незаслужено нагородили грамотою та відповідною біжутерією «Знак пошани» на рівні уряду. Багатьом стало цікаво – а за що?  За скорочення бригад на лінії?  За відмивання коштів у великих розмірах під час закупівлі карет ЕМД?  За приховування коштів на депозитах?  За незадовільне забезпечення працівників під час епідемії?  За покривання неодноразових випадків перевезень пального каретами ЕМД?  За кілька смертей з вини її недолугого керівництва?  За незаконне переслідування членів виборних органів?  За призначення незаконних премій своїм сексотам та працівникам керівного апарату?  За руйнування приміщень Білоцерківської СЕМД й перетворення будівлі в складські приміщення?  За масові скорочення працівників?  За незаконне прийняття Колективного договору з цинічним включенням адміресурсу?  За порушення ряду законів України щодо перешкоджання діяльності профспілок?...  І цей список можна продовжувати до безкінечності. Але я про інше.
      А чому ж фельдшера моєї бригади, котрий потрапив у лапи російського спецназу під час евакуації людей із Бородянки, який виконував свій професійний обов’язок, а не втік слідом за Куцом, якого принизливо роздягали рашисти, шукаючи на тілі національні атрибути, котрий не знав чи взагалі вернеться живим на станцію, нині, замість нагородження, переслідує керівництво КНП? Його змусили написати на себе доповідну з очевидними наслідками – залізти в його кишеню, позбавивши доплат і премій, і тим самим обікрасти його трьох неповнолітніх дітей і пристаркуватих батьків!  Вищої ступені цинізму світ ще не знав! Ні стиду, ні сорому! Ганьба, тай годі!
      Ось Вам приклади подвійних стандартів!
      Тому думайте перед тим, як іти на лживі обіцянки так званих керівників, котрі насправді ніколи нікого за людей не вважають, окрім себе! І перестаньте нарешті боятися тих, кого Ви наймали на роботу, тих, хто паразитує за Ваш рахунок. Вичавіть із себе раба, адже рабів у рай не пропускають!
      З повагою, голова Незалежної профспілки Віктор Євтушенко.
      4 червня 2022 року.

      0 коментарів
      2 переглядів

      ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ: «Правила внутрішнього трудового розпорядку КНП КОР «КОЦЕМД МК»

      Розділ І
      Шановні колеги, профспілковому комітету Незалежної профспілки працівників Білоцерківської станції ЕМД надійшов запропонований адміністрацією проект «Правила внутрішнього трудового розпорядку КНП КОР «КОЦЕМД МК». Точно такі проекти прислані в інші профспілки нашої установи та згодом надійдуть і в усі філії для аналізу, обговорення та узгодження трудовим колективом установи.
      В той же день я ознайомився зі змістом запропонованого тексту, який виявився не таким вже задовгим за об’ємом, але в подальшому має бути не менш важливим, як і Колективний договір.
      Що мене тривожить?
      Знаючи попередню історію нашої боротьби з керівництвом КНП на чолі з паном Куцом О.С., у нас небезпідставно виникає великий сумнів щодо порядності членів робочої комісії та керівництва зокрема. Ще не встигли висохнути чорнила підлих підписантів того незаконно прийнятого Колективного договору, як ми були вимушені подати позовну заяву в суд через цілковите беззаконня самопроголошеного голови тої робочої комісії пана Куца О.С.  Ще й досі всі пам’ятають, як він цинічно встановлював через свою ручну й залякану команду в робочій групі:
      - дату непідготовленої Конференції трудового колективу;
      - обрання так званих делегатів, котрі насправді вже давно були підготовлені керівниками для слухняного виконання забаганок Куца О.С.;
      - проведення незаконної Конференції в цілковитій згоді та без права внесення пропозицій;
      - маніпуляцію зі змістом Колективного договору, котрий було надруковано й обговорено робочою групою заздалегідь до проведення Конференції;
      - підле й ганебне виключення з обговорення Колективного договору нашої профспілки, котра із самого початку розробляла сам проект договору;
      - обман про начебто нестачу коштів на підняття зарплат працівникам, яке було цілком справедливим і таким, що можна було реально виконати за умови чесного розподілу, а не розкрадання;
      - абсолютне ігнорування рішень щодо збільшення вдвічі/втричі зарплат працівникам, котрі були прийнятті в цілком законний спосіб ще на першій Конференції трудового колективу від 26.08.2020 року;
      - підкуп голови Броварської Незалежної профспілки Кравченко Л.В., яку зразу ж після так званої Конференції витурили з посади;
      - цілковита згода самозваного голови проадміністративно налаштованої профспілки Герасименка В.С. з протизаконними діями адміністрації всупереч працівникам установи та здоровому глузду… і т.д., і т.п.
      Ну, не вірю я в добропорядність наших керівників, починаючи від цариці і аж до щурів меншого калібру!!!
      Безумовно, в мене є зауваження і до законності деяких пунктів запропонованого проекту «Правил…» (п.п. 3.3, 3.5), і до їхньою правильності (п. 4.1)…   Але чи прислухаються до них керівники КНП, чи не обдурять в черговий раз, зробивши вигляд начебто «демократичного обговорення» і врешті зроблять так, як уже давно собі намітили! 
      З повагою, голова Незалежної профспілки Віктор Євтушенко.
      18 травня 2022 року.   
      Розділ ІІ
      Продовження...
      ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПРОЕКТУ «ПРАВИЛ ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ КНП КОР «КОЦЕМД МК».
       
      Шановні колеги, нагадую вам, що тиждень тому на адресу нашої профспілки поступив проект «Правил…» від керівництва КНП КОР «КОЦЕМД МК» для ознайомлення, аналізу та пропозицій з подальшим затвердженням остаточного документа всіма головами профспілок та адміністрацією установи. Впевнений, що за цей проміжок часу мало хтось із вас мав можливість чи навіть бажання ознайомитися із запропонованим проектом. Тому основне обговорення цього документу цілком прогнозовано лягло на сумлінне виконання своїх обов’язків профспілками.
      Відразу ж хочу зазначити, що наділеними правами прийняття  «Правил…» є саме профспілки, котрі апріорі являються уповноваженими органами від трудових колективів установи. Тому так звані раніше обрані «делегати», котрі цинічно призначалися Куцом О.С. та керівниками станцій на річний термін для «волевиявлення» прийняття незаконного Колективного договору,  не мають ніякого відношення до прийняття «Правил внутрішнього трудового розпорядку…». Адже це абсолютно різні документи, котрі не регламентовані одними й тими ж самими обранцями від колективів. З цього стає зрозумілим, якщо між профспілками та керівництвом не буде знайдено одного знаменника під час обговорення «Правил…», тоді починає діяти механізм обрання нових делегатів колективами установи для прийняття остаточного рівня демократичним шляхом, а не адміністративним тиском з боку пана Куца і К*.
       А тепер щодо деяких пунктів із запропонованого керівництвом проекту «Правил…».  Перші два розділи документа являють собою  звичайний перепис статей КЗпП України і не викликають якихось зауважень: 1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ та 2.ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ.
      Всі спірні моменти починаються з третього розділу:
      ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКА. Так, наприклад, читаємо п. 3.3.: Під час спілкування працівники повинні:
      - вітатися, при знайомстві – представлятися, обов’язково називаючи своє ім’я і посаду;
      - в розмові бути терплячими та тактовними, стримувати свої емоції, не підвищувати голос, не вживати грубі слова та ненормативну лексику;
      - звертатися до колег, пацієнтів, відвідувачів, інших осіб на «Ви», по імені та по батькові;
      - уникати панібратства, тобто недоречного дружелюбного тону розмови;
      - уникати конфліктних ситуацій;
      - уважно вислуховувати, надавати рекомендації, відповідати на запитання колег, пацієнтів, відвідувачів, інших осіб виключно у межах своїх повноважень;
      - відповідаючи по службовому телефону, вітатися, повідомляти назву Підприємства або структурного підрозділу та представлятися (називати свої посаду та прізвище);
      - якщо під час розмови по телефону, зайшов керівник, у випадку коли розмова не має невідкладного чи службового характеру – вибачитися перед своїм телефонним співрозмовником (перенести розмову на пізніше), за можливості покласти слухавку та приділити увагу керівнику;
      - зберігати тишу у приміщеннях Підприємства, щоб не заважати іншим (намагатися у будь-якій ситуації говорити рівним, спокійним голосом);
      - не розмовляти по мобільному телефону в присутності інших осіб, в робочий час переводити мобільні телефони у режим без звуку…
      Прочитавши отаке, в мене чомусь спливли спогади з радянського дитинства, коли приймали в жовтенята! Для кого писана ця абракадабра, якщо будь-якій вихованій дорослій людині це зайве. А при наших умовах праці інколи корисно спілкуватися саме підвищеними тоном із деякими «глухими» керівниками різних рівнів, котрі вважають себе царьками чи рабовласниками! Для того, щоб таке рекомендувати іншим, то керівництву насамперед самим потрібно бути чесними, перестати красти, призначати собі любимим та своїм сексотам незаслужені премії, припинити залякувати доганами та врешті не чинити переслідування пересічних працівників за інші точки зору!  Ось на чому потрібно акцентувати «Правила внутрішнього розпорядку…», котрі пишуться не лише для простих смертних, а й , в першу чергу, для керівників, котрих ми наймали на роботу!
      Продовжую аналізувати п.3.3. та 3.5.:
      - на території Підприємства та/або у робочий час, надавати стороннім особам, у тому числі представникам ЗМІ, інформацію, лише за дорученням або згодою керівника Підприємства; не допускати розголошення конфіденційної інформації, в тому числі інформації про фізичну особу…
      - надавати стороннім особам, у тому числі представникам ЗМІ, інформацію, що входить до їх компетенції за трудовим договором з Роботодавцем, а також інформацію, що входить до компетенції інших працівників Підприємства, допускати розголошення конфіденційної інформації, в тому числі інформацію про фізичну особу;
      - відволікатись від виконання трудових обов’язків для спілкування зі сторонніми особами, у тому числі представниками ЗМІ…
      Таку дурню міг придумати лише цілковитий нігіліст, котрий абсолютно далекий від ПРАВОВИХ ГАРАНТІЙ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ В УКРАЇНІ. Навіть не буду переповідати права журналістів, котрі незаконно обмежуються цими «Правилами…».  Вважаю дискусію з цього питання недоречною. Тим паче, що я маю другу фахову освіту «Журналістика» (в 2000 році з відзнакою закінчив ф-т «Журналістика» в Київському Національному університеті ім. Т.Г.Шевченка та занесений в «Золоті імена випускників КНУ»).
      Можливо ми вже живемо в іншій недемократичній державі з диктаторськими законами, як в росії ?  Бо відколи нам заборонено говорити правду про незаконні махінації керівництвом чи крадіжками у великих розмірах?                                                                                                                                                                                                       Ще одна ахінея цього ж розділу, яка смердить радянським періодом:
      - негайно повідомити безпосереднього керівника про перебування у виробничих приміщеннях та територіях (крім місць відведених для прийому хворих, приміщень та кабінетів адміністрації) сторонніх осіб…
      Невже керівники думають, що на станціях працюють павлики морозові, котрі за премійку  будуть вислідковувати сторонніх осіб і докладати наверх?  А для чого ж на станції сторожі?  І врешті, хто визначатиме, наприклад, для мене «сторонніх осіб»?  Адже я впевнений, що на Білоцерківській станції сторонніми особами є: зубковські, шарки, куци, люлявські, лук’яньонки, туровські та інші невідомі пройдисвіти!   Я і без премії готовий їх «здавати» органам поліції за протиправну діяльність, котрі вони ведуть як на території станції, так і поза нею!
      І що мається на увазі «своя територія» на станціях ЕМД при районних лікарнях?  Там вашої території немає, бо то є власність ОТГ, котрі надали вам тимчасовий притулок. Там ваша територія, чи то пак – земля, лише під вашими нігтями! А якщо ви спробуєте там качати свої права і не пускати через їхні території «сторонніх» працівників районних лікарень, то всіх викинуть зі «своїх територій», як шкідливих котенят!
      А де визначена межа «своєї території» на Білоцерківській СЕМД, якщо згідно з кадастровими документами не вся територія належить КНП КОР «КОЦЕМД МК»?
      В розділі  4.ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ РОБОТОДАВЦЯ  ви не знайдете обов’язок відшкодування керівницею ОДВ знищеного нею ж селекторного зв’язку. Саме «завдяки» відсутності такого зв’язку з’явилася неможливість вчасного виїзду бригад на виклики. І як в такому разі прикажете розуміти  пункт цього розділу:
      - створювати умови для забезпечення охорони здоров’я населення і високого рівня надання йому медичної допомоги, зростання продуктивності праці шляхом впровадження новітніх досягнень науки, техніки і наукової організації праці… ?
      А пані цариці байдуже на таку «дрібницю», як відсутність селекторного зв’язку!  Головне, щоб її сексоти знайшли винуватих у несвоєчасних виїздах серед водіїв чи медиків, аби потім зекономити на їхніх преміях. Саме на  економії важкої праці простих працівників і призначаються премії таким вельможам на кшталт керівниці ОДВ!   Ну як же тут не погодитися із відомими українськими прислів’ями: «рука руку миє» або «ворон ворону око не виклює»!
      А як вам отакий постулат:
      - забезпечувати трудову і виробничу дисципліну…,  застосовувати дисциплінарні стягнення до порушників трудової дисципліни, враховуючи при цьому думку трудового колективу…?
      Або, як вам ось таке:
      - п. 7.3. Генеральний директор має право, перед накладенням дисциплінарного стягнення, передати питання про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності на розгляд трудового колективу (у місцевості, в якій знаходиться робоче місце працівника) або його органу. У такому випадку, рішення трудового колективу або його органу є обов’язковим для Роботодавця… ?
      Ось тут я вже не можу стримати власні емоції!  Всі пам’ятають, як мене Шарко і К* тривалий час переслідували за мою безкомпромісну боротьбу щодо законних прав працівників і за їхні гідні зарплати шляхом прийняття Колективного договору. За свою сорокарічну працю я не мав жодної догани, до тих пір, доки на посаду не всілася пані Оксана. Профспілковий комітет жодного разу не давав згоду на узаконення її підлих вчинків. Та навіть не дивлячись на рішення ПК та на грубі порушення ряду законодавчих кодексів керівництвом КНП КОР «КОЦЕМД МК», не беручи до уваги колективні звернення, сп’яніла від беззаконня адміністративна мафія КНП на чолі з Шарко таки ухвалила незаконні догани!   Звичайно, в суді догани таки визнали незаконними і тепер на порушницю, котра підло використала свою посаду проти члена виборного органу, очікують довготривалі суди щодо повернення мені всіх недоплачених преміальних протягом півтора року плюс відшкодування за моральні збитки.
      А тепер уявіть собі як Шарко і К* збираються «враховувати думку трудового колективу» щодо пересічних працівників, якщо ця мафія навіть не зважила на цілковиті порушення законів праці щодо голови профспілки! Хочеться сміятися, аби не заплакати від оцих надуманих «Правил…».
      Коротко про п. 6.ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ У РОБОТІ. До тих пір, доки в комісії по призначенню премій возсідатимуть обранці не колективів, а блюдолизи Шарко, котрих вона сама призначила і підгодовує незаконними надбавками до зарплат, доти чесного розподілу коштів нам не бачити ніколи! Саме ця позиція нашої профспілки свого часу чомусь викликала в Куца О.С. найбільший спротив під час роботи над проектом Колективного договору. Тоді ми пропонували такий склад комісії по присудженню премій: по 1 члену від кожної профспілки (3), 3-х представників від адміністрації та по 1 представнику від кожної із шести філій, котрі були б обрані шляхом делегування трудовими колективами, а не призначені їхніми безпосередніми керівниками (6). Це був би демократично обраний склад комісії чисельністю 12 представників, а не те кодло, що нині!
      І наостанок! Було б непогано застосовувати колишні приклади щодо премійованих осіб. Тобто, пропоную усіх тих, кого пані Шарко «ізволіла» віддячити преміями, вивішувати їхні прізвища на стінці для оголошення, аби інші працівники брали з них приклад «самовідданої праці».  Люди повинні знати своїх героїв, а також за що і кому була надана премія.
      Так робили завжди і в усі часи. І це – правильно!
      З повагою, голова Незалежної профспілки Віктор Євтушенко.
      23 травня 2022 року.     

      0 коментарів
      2 переглядів
  • Останні відвідувачі   0 користувачів онлайн

    • Жодного зареєстрованого користувача не переглядає цієї сторінки
×
×
  • Створити...